Історія штучного інтелекту
Історія штучного інтелекту починається ще з XVI століття, зі спроб Леонардо да Вінчі створити обчислювальну техніку. У 1623 р. німецьким науковцем Вільгельмом Шиккардом вже було сконструйовано механічну цифрову обчислювальну машину, а через 15 років Блез Паскаль створив першу лічильну техніку. З XV століття починається науково-технічна революція, яка взагалі змінює розуміння матеріального світу. Саме з цього часу починається перебудова виробництва, з'являється багато винаходів, індустріальне суспільство трансформується в постіндустріальне. Четверта науково- технічна революція в другій половині XX століття відзначилася значним розвитком інтелектуальної діяльності, в т.ч. впровадженням штучного інтелекту в нових технологіях. І з того часу прогрес відбувається переважно у цьому напрямі.
Штучний інтелект (artificial intelligence, AI) — це здатність механічної системи отримувати, обробляти та застосовувати отримані знання та вміння. Основною метою його створення на початкових порах була допомога людині при здійсненні певної роботи, аби полегшити її або взагалі замінити, економлячи при цьому час. Так були створені обчислювальна техніка, винаходи у сфері мореплавства, промисловості. Комп'ютерні технології та мобільний зв'язок змінили світ.
Головними завданнями науковців у наші часи вважається створення моделі мозку, розкриття таємниць мислення та процесів розуміння. І це вже не далеке майбутнє, а сьогодення. Майбутнє вже настало, воно просто розподілене нерівномірно. І тут уже мова йде про створення комп'ютерних технологій, роботів. Вже існують роботи, які можуть розуміти, розмовляти, жартувати. Це добре відомий усім людоподібний робот Софія — перша добре сконструйована інженерами модель робота людини. Її створила у 2015 р. гонконгська інженерно- робототехнічна компанія Hanson Robotics, яка спеціалізується на розробці роботів зі штучним інтелектом. Софія брала участь у роботі ООН, дає поради в банківській сфері, має громадянство Саудівської Аравії. За словами «батька» Софії, науковця, який її створив, Девіда Генсона, «вже через 20 років роботи будуть жити серед людей та допомагати їм у повсякденних справах, і при цьому їх навіть складно буде відрізнити від справжніх людей». Науковець вважає, що роботи можуть бути особливо корисними в ці часи, коли люди страшенно самотні і соціально ізольовані.
Робот Софія є першим великим проривом людини у майбутнє, де роботи, цілком імовірно, будуть жити серед нас, вони будуть створені або полегшити наше життя, або змінити його не в кращий бік. І тут думки науковців щодо необхідності створення штучного інтелекту, який би повністю замінив людину, розходяться. Якщо Д. Генсон вважає, що роботи будуть допомагати людині, робити її життя легшим, перебираючи на себе велику частину роботи, то на думку відомого науковця, фізика- теоретика Стівена Хокінга розробка роботів з самостійним процесом мислення створює велику загрозу існуванню людства. Та й Ілон Маск закликає науковий світ з обережністю ставитись до такого швидкого розвитку штучного інтелекту, вважаючи його найбільшою серед загроз ХХІ століття, яка може призвести до світової війни.
Розглянемо аспекти, в яких штучний інтелект зможе допомогти людству, а в яких вбачається загроза. Почнемо з доброго. Штучний інтелект у великій мірі дійсно забирає багато функцій, дій людини, цим самим економить її час та кошти.
